Засновник: Берегівська міська рада

Наша адреса:90202 м. Берегово,
вул. Б. Хмельницького, 7. Тел.: 2-31-61
Моб. 099-555-43-93, 068-822-02-94

E-mail: redakcia@email.ua

«Це угорська земля, але українська держава» – мер прикордонного Берегова Золтан Бабяк

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Untitled 1 copyТой, хто знає угорську, має володіти і мовою нашої держави – України.  Ми частина цієї країни, місто обласного значення на території Закарпаття.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua розповідає 46-річний Золтан Бабяк, міський голова Берегова на Закарпатті.
Переміг на виборах у 2013 році. У 2015 – обрали повторно. Він представник Демократичної партії угорців України. У Берегівській міській раді є 26 депутатів. У Берегівському районі 80% населення – угорці. Офіційні промови політиків, таблички держустанов, назви магазинів дублюються двома мовами.

– Наша культура нас пов’язує з Угорщиною, однозначно, – говорить Золтан Бабяк.
Над входом до міської ради висить прапор України, угорський триколор і прапор Євросоюзу. На першому поверсі стенд з портретами почесних громадян міста.
– У радянський час угорський національний прапор теж був. Ті, хто тут живе, розуміють, що на це слід зважати. Але є такі, що з цього роблять провокації. Кажуть, що от із цього починався Крим, і рівняють нас до півострова. Але ніхто тут не чіпав угорську націю, як і всі інші. Ми проживали на цій землі свою історію, своє життя в мирі і спокої.

 

 

– Берегове завжди було двомовним?
– Ті, що народилися за Союзу, мали можливість у школі обирати український клас. В угорському класі ми вчили російську мову і ще англійську. Фізику, математику, тобто всі інші нав¬чальні предмети, опановували угорською. Такі школи працювали при чеській, чехословацькій владі і радянській владі відповідно. Якщо поїхати на кладовище нашого 955-річного міста, то можна за надписами на могилах зрозуміти, що тут жили угорці і євреї, які розмовляли також угорською. Берегове певний час належало Австро-Угорщині і було центром Закарпатської області. І вся культура, інфраструктура, і освіта, у тому числі й українська гімназія, будувалися за часів Австро-Угорщини.

– Як ви ставитеся до положень Закону «Про освіту»? Зокрема, про мову освіти?
– Я працюю лише за законами України. Якщо певний закон вступає в силу, то я його виконую. З усмішкою чи без. Фракція, яка підтримує мене, – толерантні і врівноважені угорці. Ми не зацікавлені в ніяких особистих конф¬ліктах. Мої зами володіють угорською мовою, і секретар, і майже всі дирек¬тори шкіл розмовляють. Ми зацікавлені в тому, щоб Україна завтра змогла стати членом ЄС. Але для цього треба бути дуже уважним, коли приймають рішен¬ня про етноси, нацменшини, освітні програми і завжди консультуватись до прийняття рішення, а не після.

– А як має бути?
– Це угорська земля, але україн¬ська держава. Коли ми вивчаємо історію України, Закарпаття, то треба знати, як все відбувалось і чому підні¬мається питання, що наші землі були частиною Угорщини. А такі думки є через Тріанонський мирний договір. (Договір уклали 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Королів¬ством Угорщина. Остання погоди¬лася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехосло¬вацької республіки. – ред. Gazeta.ua).

– Які проблеми має Берегове?
– Ми розташовані на кордоні і без об’їзної дороги просто задихнемось. Хуст, Мукачево, Ужгород мають об’їзну, а в нас нема. GPS-навігація будь-якого громадянина, який їде зі сходу на захід, веде на КПП «Лужанка». Цей пункт зразу за Береговим, наступний і останній населений пункт України. По-нашому Лужанку називають Астей – це угорська назва, Берегсас – це також угорська назва нашого міста. Увесь транзитний потік йде через місто. Водії тоді, коли до кордону залишається 6 км, не будуть зупинятися в місті. Користуються нашими дорогами, але не нашою інфраструктурою. Можуть дозаправити свої машини. Але магазини, масажні салони, термальні води з транзитних пасажирів нічого не мають. Тому потрібна об’їзна, аби не задихнутись від переповнених вулиць і щоб змогли відкрити сполучення з ЄС на вантажні автомобілі.

– Зараз його немає?
– На «Лужанці» нема. Це мінус, тому що той інвестор, який захоче вкладати гроші в Україну в межах Закарпаття, буде дивитись, де є найближчі пункти перетину кордону. Подивиться й на те, чи можуть його фури возити сировину і готову продукцію тут.

– Чи є якісь екологічні проблеми?
– Забруднюється наш канал Верке. Він штучний, ріка Боржава є джерелом цього каналу. Його можна закривати і відкривати. Тепер він «цвіте» і створює неприємний запах у місті. Але ми відкрили шлюз на греблі річки Боржава і таким чином запустили в канал Верке свіжу воду. За кілька днів вона буде в місті. Це серйозна екологічна проблема нашого міста і ми своїми силами її не вирішимо. Я розраховую на європейські гранти, на підтримку міст-побратимів. Хочу це вирішити, щоб люди могли там купатися, так як це робили наші предки. Є ще незаасфальтовані дороги, освітлення нема де-не-де, але то таке, що завтра можна вирішити.

– На території Берегова багато ромів. Як з ними співіснуєте?
– Берегівські роми – угорськомовні. Структура їхнього життя побудована на кланах, тобто є барон. А є ще така система, де кілька баронів. Є в міській раді два представники ромської національності. Їхні інтереси враховані, їхні прохання в межах своєї норми культури ми можемо виконувати. У багатьох є претензії до представників ромської національності на тему ненормованого планування сім’ї. За другу, третю і четверту дитину і далі вони отримують гроші, як і всі. Тому трохи цим зловживають.

– Окрім народження дитини, звідки ще отримують кошти на життя?
– Берегівські роми працюють у Харкові, Києві, Москві. Працюють на смітниках, збирають металолом. Коли бачу, що дитина просить на вулиці, то це означає, що є якісь крайнощі. Я телефоную помічнику і хочу знати, чия дитина, яким чином оформлюються дитячі гроші на її сім’ю. Попереджаємо, що можемо запустити програму позбавлення батьківських прав. Тут ніхто не має жебракувати, але це не означає, що цього нема. Просто масштаби цього явища я можу регулювати. Таке є у всіх містах, але в нас вони на кожному кроці не стоять і не смикають людей.

– Берегове має 19 міст-побратимів із сусідніх країн. Як з ними співпрацюєте?
– Завдяки містам-побратимам у нас уже 5 років функціонує соціальну кухню. 300 людей кожного дня з понеділка по п’ятницю безкоштовно отримують гарячі обіди. Є умова, що вони мають бути жителями Берегова. Але не мають бути конфліктними і не повинні вживати алкоголю.

– Як запрацювала медична реформа в Берегові?
– Значна частина населення нашого регіону лікується в Угорщині. Пологи, онкологія, травматологія. Припускаю, що в нас у місті є жителі з подвійним громадянством. Якщо є угорське громадянство, то може бути й соціальна карта. Соціальна карта означає, що людина може брати участь у програмі здоров’я. Її ставлять на облік, виписують медикаменти. Тут лікар заробляє 4-5 тисяч. гривень, а там 4-5 тис. доларів, тому багато спеціалістів виїхало. Медична реформа потрібна, система сімейних лікарів працює. Я зареєструвався, сім’ю зареєстрував. Але думаю,що ресурси, які виділяють на нашу медицину, на 25 років відстають. Уся діагностика Берегівської лікарні – це завдяки або спонсорам, або відкритості головного лікаря, який бере ресурси зі всіх можливих джерел.

– Чи є у вас в місті плинність кадрів?
– Якби ми платили зарплату таку, яку платимо зараз, років 4-5 тому, то за кордоном опинилось би менше українців. Є угорські підприємства, які в неділю ввечері забирають автобусами людей з Берегова, а в п’ятницю ввечері привозять назад додому. І під час роботи там дають гуртожиток. Платять зарплату 4-5 тисячі євро. Заробити такі гроші тут неможливо.

– Як з цим боротись?
– Розвивати місто і регіон, робити його перспективним. При цьому використовувати туризм і рекреацію. І на основі цього створювати робочі місця. Як наслідок, залучати людей працювати вдома, для своєї країни і міста. У нас є для цього всі ресурси і переваги.

– Що приваблює туристів у вашому місті?
– Люди приїжджають на наші термальні води. Нас цікавить той потік туристів, який хоче бути у своєму власному середовищі. Платити за товари і послуги гривнями, не переїжджати кордон, не стояти в черзі, а відпочивати вдома. Якщо порівнювати Берегове з Буковелем, то там активний приплив туристів є 100 днів на рік, в основному в зимовий період на лижі. А термальні води можуть приймати туристів всі 365 днів на рік, у всі сезони – і це перевага. Уявіть, 10 градусів морозу, на голову падає сніг, а ви в термальному басейні купаєтесь просто неба і почуваєтеся комфортно. Пробуєте наші традиційні страви: бограч, угорську юшку, банош. Гуляєте по старовинному місту, милуєтесь його архітектурою.

Оксана КНЯЖИК,
Інтернет-видання «Gazeta.ua»