Засновник: Берегівська міська рада

Наша адреса:90202 м. Берегово,
вул. Б. Хмельницького, 7. Тел.: 2-31-61
Моб. 099-555-43-93, 068-822-02-94

E-mail: redakcia@email.ua

Учений-міколог із Берегова Соломон Вассер

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

vorosilov1успішно шукає ліки від раку в Ізраїлі  

Великі відкриття іноді можливо здійснити, якщо ... уважно дивитися собі під ноги. Звичайно, для цього потрібно ще мати неабияку наполегливість, розум, талант та удачу. Що й довів наш земляк –  учений-міколог Соломон Вассер, який присвятив своє життя дослідженню грибів та водоростей. Адже насправді гриби  – це цілий мікрокосм, вони, виявляється, не лише бувають їстівними та отруйними, а ще й впливають на багато важливих процесів у навколишньому середовищі, і здатні навіть рятувати людей від невиліковних хвороб. 

Ніні Соломон Павлович – головний фахівець з мікології (мікологія – наука про гриби) Ізраїлю, голова Міжнародного центру біотехнології і біорізноманіття грибів Інституту еволюції. До того ж, він  доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України та науковий керівник Департаменту спорових рослин і грибів, Інституту ботаніки НАНУ.

 

Родину Вассерів добре пам'ятають у нашому місті. Батько – Павло Соломонович – був відомим і принциповим адвокатом за радянських часів, а мама - Софія Яківна, – викладачем естетики і стилістики. А їхній син став видатним ученим світового рівня.

 Захоплення звичайними грибами привело його до найбільших висот, про які лише може мріяти науковець. Адже він  – автор понад 550 наукових матеріалів, у тому числі 47 книг, володар 15 світових патентів. У одній з публікацій ідеться, що Соломону Вассеру належить першість у відкритті 226 нових видів грибів!

До речі,  в Карпатах ви теж можете натрапити на цілком їстівні гриби,  у латинській назві яких фігурує прізвище Вассер. Адже науковець уперше описав їх у науковій літературі. Серед них, наприклад, різновиди лісових шампіньйонів  – Agaricus wasseri (1985) та Lepiota wasseri Bon (1994). Цікаво, що один із видів грибів Pachykytospora wasseri отримав такий додаток до назви у зв'язку з 60-річним ювілеєм ученого. А незабаром з'явилася в міжнародній класифікація водорість Placogeia wasseri (2013), теж названу на честь дослідника.

У 2000-му році Соломон Вассер заснував міжнародне наукове видання «International Journal of Medicinal Mushrooms» для публікацій останніх досліджень, щоб ознайомити з відкриттями світову громадськість. Пан Вассер є членом редколегій кількох міжнародних журналів з ботаніки, мікології, екології та медицини, членом кількох міжнародних та національних (Німеччина, США, Ізраїль) наукових товариств і комітетів. 

Також професору Соломону Вассеру належать новаторські дослідження в галузі онкології. Він виявив і експериментально довів цілющі властивості деяких грибів, їх корисну антиоксидантну та імуностимулюючу дію, здатність знижувати холестерин. Завдяки відкриттям і розробкам Соломона Вассера лікування онкологічних захворювань вийшло на принципово новий рівень.

 

Юність учений провів у Берегові

Його захоплення біологією і почалося в  місті дитинства та юності. 

Соломон Вассер народився в 1946 році в родині інтелегентів у старовинному Львові. Його батьки – родом із сонячної Одеси, а в Західній Україні опинилися після Великої Вітчизняної війни: батька Павла, майора-фронтовика направили сюди на роботу. Сім’я переїздить спочатку до Львова, де батько закінчує юридичний факультет Львівського університету, а потім родина опинилася в  Берегові. Тут і проминули дитинство та юність майбутнього вченого.

Однак юристом, як батько, Соломон стати не забажав, оскільки був закоханий в унікальну закарпатську природу, у її невичерпне багатство і розмаїття. І мабуть, саме тому в 1964 році він вступив на біологічний факультет Ужгородського держуніверситету. 

Спеціалізувався на кафедрі систематики і морфології рослин. А згодом вирішив стати мікологом, дослідником грибів: адже достатньо лише раз побувати в карпатському лісі восени, щоб зрозуміти: це справжнє царство грибів, їх нескінченна різноманітність викликає подив і захоплення. Цікаво, що в університеті в той час була відсутня підготовка за спеціальністю «мікологія», тому завідувач кафедрою Василь Комендар спеціально звернувся в Інститут ботаніки АН УРСР, тож  науковим керівником Вассера в 1967 році стала агариколог М. Я. Зерова, відомий фахівець із вивчення родини шампіньойнів.

Згодом, завдяки своїм природним здібностям, невичерпній енергії і працьовитості, Соломон Вассер робить блискавичну наукову кар’єру. У 1969 році він закінчив УжДУ і вступив до аспірантури відділу мікології Інституту ботаніки. У цей час молодий дослідник бере участь у численних експедиціях по степовій зоні України. І через чотири роки на основі матеріалів експедицій написав і захистив кандидатську дисертацію. А згодом значно розширив географію досліджень, здійснивши експедиції по Сибіру, Алтаю, Далекому Сході, а також обробляв зразки, що надсилалися з колекцій США і Західної Європи.

Результатом обробки нових матеріалів стала докторська дисертація "Родина агарикових грибів Радянського Союзу", захищена в 1982 році і підсумкова монографія «Агарикові гриби СРСР», видана в 1985 році.

Вассер долучається до видання багатотомника «Флора грибів України». Результатом роботи вченого став випуск у 1980 році фундаментального тома «Агарикові гриби». Тут описано 205 видів грибів, серед них 43  –уперше виявлені в Україні, а 9 описані як нові для науки.

Одночасно Соломон Вассер займається розробками в новій для України галузі – промислове культивування грибів. Досягнення відділу мікології впроваджувалися в практиці на базі грибівницьких колгоспів і лісгоспів, які на території України тільки зароджувалися. У 1982 році за дослідження в галузі промислового грибівництва С. Вассер нагороджений премією АН УРСР.

У 1985 році був призначений на посаду завідувача відділом альгології київського Інституту ботаніки, потім став науковим керівником гербарію інституту. На той час відділ був визнаним центром із вивчення водоростей. Тут створювали монографії та готували випуски «Визначника водоростей УРСР» — багатотомного видання, започаткованого ще в 30-ті роки. У цьому є чимала заслуга й С.П. Вассера (він був редактором 7-го випуску). Під його керівництвом і за активної участі підготовлено фундаментальне тритомне видання «Diversity Algae Ukraine», де узагальнено відомості про понад 6 тис. видів водоростей, знайдених в Україні.

За сприяння С. Вассера вдається організувати всесоюзну конференцію з  вивчення водоростей. Перша відбувається в 1987 році у Черкасах, а друга,  міжнародна конференція «Актуальні проблеми сучасної альгології», у 1999-му.

У 1988-1994 роках він – професор кафедри біології Київського медичного інституту, читає курси загальної біології, основи медичної генетики, керує науковими дослідженнями. У 1988 році обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР. У 1991 році за внесок у розвиток агарикології С. Вассер  нагороджений премією Фонду Олександра і Хелен Сміт (США). 

Найбільш відомі дослідження Соломона Вассера у співпраці з колегами –  довідник «Методи експериментальної мікології» (1982) та «Довідник міколога та грибника» (1987). Досі популярною є монографія "Їстівні та отруйні гриби карпатських лісів" (1972, 1990), "Агарикові гриби СРСР" (1985), "Флора грибів України" (1992), "Їстівні та отруйні гриби Ізраїлю" (1995) та багато інших. 

 

Плідна праця в Ізраїлі

У 1994 році Вассер отримує запрошення в Ізраїль, де очолив Міжнародний центр біорізноманіття та біотехнології спорових рослин і грибів в Інституті еволюції м. Хайфа (де навчаються 17 аспірантів з різних країн світу, зокрема з України). Тут він написав книгу «Їстівні та отруйні гриби Ізраїлю» (1995). 

Працюючи в Ізраїлі, Соломон Вассер співпрацює з ученими України та Росії, надає їм консультативну і матеріальну підтримку, продовжує публікуватися в наукових журналах. Також залишається заступником директора Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України з питань зв’язків із зарубіжними науковими організаціями, головним редактором трьох часописів.

У 2000 році він заснував міжнародне видання «International Journal of Medicinal Mushrooms» і став його головним редактором, у 2001 організував Міжнародний конгрес з лікарських грибів у Києві; у 2003 такий же конгрес пройшов в Таїланді, а в 2005  – у США.

Учений за багато років нагромадив величезний науковий досвід, що дозволило створити оригінальний комплексний підхід до вивчення біорізноманіття рослин і грибів у довкіллі. У тому числі висунута гіпотеза про походження предків родини агарикових в кам'яновугільному- пермському періодах на території сучасних Південно-Східної Азії і Меланезії. 

 

vorosilov3Цілющі гриби з глибин Мертвого моря

А першою науковою сенсацією стало відкриття спільно з ізраїльськими колегами наявності в Мертвому морі близько 70 видів вищих грибів і ооміцетів. Результати вивчення вперше опубліковані в 1998 році, а в 2004 видана монографія англійською мовою. 

Уперше в Мертвому морі виявлено мікроскопічні гриби. Один з них –  науці раніше не відомий. Це відкриття зробили співробітники Інституту ботаніки НАН України доктор біологічних наук Ася Бухало та професор Соломон Вассер.

Концентрація солі у водах Мертвого моря  – 340 грамів на літр. Здавалося б, жодна рослина чи жива істота не може вижити в такому концентрованому розчині, де сіль уже не розчиняється, а випадає в осад. Але вчені  разом з колегами з Регенсборгского (Баварія) і Єрусалимського університетів провели дослідження, проби води брали з різних рівнів, навіть із 300-метрової глибини. 

Зробити це виявилося непросто. Однак потрібне устаткування знайшлося в Єрусалимському університеті: на кінці спеціального зонда в потрібний момент відкривалася "кришка" і "стакан" заповнювався водою. Уже в Києві вчені зробили посів і почали  чекати, чи виростуть на цьому "полі" гриби. І вони виросли. І їх виявилося цілих 22 види! Причому один із них став справжньою сенсацією, адже не був раніше відомим! 

Знахідку представили світовій науковій спільноті на VI Міжнародному мікологічному конгресі в Єрусалимі. Виявляється, що не тільки для фундаментальної науки цікаві ці гриби. Використовуючи їх, можна розвивати новітні біотехнології, скажімо, з очищення засолених грунтів.

Працюючи в Ізраїлі, Соломон Павлович зацікавився ще однією науковою та прикладною сферою мікології  – дослідженнями лікарських властивостей грибів. 

 

Ліки від раку буквально ... під ногами

Ще в 60-ті роки минулого століття в результаті дослідів на мишах було доведено, що активні речовини, отримані з деяких видів грибів, можуть допомогти в боротьбі з саркомою. Одним із найвідоміших сучасних дослідників, що працюють в цьому напрямку, вважається доктор Соломон Вассер.

У професійній медичній літературі згадуються корисні властивості близько 700 видів грибів. На світовому ринку лікарських препаратів можна знайти близько 2.000 найменувань ліків, у яких використовуються гриби, а їх річний обсяг продажу становить 16 мільярдів доларів на рік. На сьогодні "зірками" медицини вважаються гриби шиітаке, майтаке (мейтаке), бразильський агарік, геріцій гребінчастий і опеньок зимовий.

Соломон Вассер і його колеги виявили в одному з грибів елементи, що пригнічують активність білка, відповідального за запалення, а також розвиток деяких видів раку. Учені запропонували використовувати ці речовини при лікуванні раку грудей і простати.

Пізніше науковці, вивчивши гриб Cyathus striatus, прийшли до висновку, що активні речовини, які містяться в цьому виді грибів, можуть бути корисні при боротьбі з одним з найнебезпечніших видів онкозахворювання  – раку підшлункової залози. 

Доктор Вассер зазначає, що на відміну від хіміотерапії і променевої терапії, препарати з грибів не отруюють організм людини: вони активують "природних кілерів" – лейкоцити  –і стимулюють імунну систему на боротьбу з раком.

Це не єдина робота доктора Вассера, присвячена корисним властивостям грибів. Зокрема, вчений виявив, що гливи звичайні, які можна зустріти в лісах багатьох країн, можуть допомогти в боротьбі з "поганим" холестерином LDL, а тремела звивиста містить активні речовини, що допомагають в боротьбі з діабетом.

Лабораторія Соломона Вассера протягом останніх років співпрацює з ізраїльською компанією Mycolivia, яка спеціально вирощує цілющі гриби в Східному Китаї, грунтуючись на дослідженнях вченого. А провідні ізраїльські вчені створюють високоякісні препарати, здатні боротися з раком і підтримувати онкохворих під час променевої та хіміотерапії.

Розповідають, що під час прогулянок по парку Хайфського університету професор Вассер знайшов шість видів грибів, раніше не відомих науці! Хоча сам вчений не рекомендує людям, що не мають спеціальних знань, самостійно шукати і збирати цілющі гриби. Адже дуже легко їх переплутати з отруйними "близнюками".

Утім, наскільки мені відомо, у науковця є багато рецептів страв, які можна приготувати з грибів, що ростуть на Закарпатті. Зокрема, один з найулюбленіших грибів Соломона Вассера – цілком їстівний мухомор Цезаря. А ще він радить бажаючим зберегти своє здоров'я та довголіття, поступово переходячи з м'яса на гриби. Це і корисніше, і часом навіть смачніше! 

"Такі гриби, як портобелло (шампіньойн), гливи, найкраще смажити і їсти як звичайні відбивні. Якщо гриб великий – то відбивна практично готова. Слід лише ретельно обсмажити з обох сторін! Також з грибів готують  прекрасні супи та соуси. А якщо приправити з вершками, та зі сметаною, то виходить дуже-дуже смачно!" – ділиться наш земляк Соломон Вассер.

Олександр Ворошилов

 

Учений-міколог із Берегова Соломон Вассер

 

успішно шукає ліки від раку в Ізраїлі 

Великі відкриття іноді можливо здійснити, якщо ... уважно дивитися собі під ноги. Звичайно, для цього потрібно ще мати неабияку наполегливість, розум, талант та удачу. Що й довів наш земляк –  учений-міколог Соломон Вассер, який присвятив своє життя дослідженню грибів та водоростей. Адже насправді гриби – це цілий мікрокосм, вони, виявляється, не лише бувають їстівними та отруйними, а ще й впливають на багато важливих процесів у навколишньому середовищі, і здатні навіть рятувати людей від невиліковних хвороб.

Ніні Соломон Павлович – головний фахівець з мікології (мікологія – наука про гриби) Ізраїлю, голова Міжнародного центру біотехнології і біорізноманіття грибів Інституту еволюції. До того ж, він  доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України та науковий керівник Департаменту спорових рослин і грибів, Інституту ботаніки НАНУ.

Родину Вассерів добре пам'ятають у нашому місті. Батько – Павло Соломонович – був відомим і принциповим адвокатом за радянських часів, а мама - Софія Яківна, – викладачем естетики і стилістики. А їхній син став видатним ученим світового рівня.

Захоплення звичайними грибами привело його до найбільших висот, про які лише може мріяти науковець. Адже він – автор понад 550 наукових матеріалів, у тому числі 47 книг, володар 15 світових патентів. У одній з публікацій ідеться, що Соломону Вассеру належить першість у відкритті 226 нових видів грибів!

До речі,  в Карпатах ви теж можете натрапити на цілком їстівні гриби,  у латинській назві яких фігурує прізвище Вассер. Адже науковець уперше описав їх у науковій літературі. Серед них, наприклад, різновиди лісових шампіньйонів – Agaricus wasseri (1985) та Lepiota wasseri Bon (1994). Цікаво, що один із видів грибів Pachykytospora wasseri отримав такий додаток до назви у зв'язку з 60-річним ювілеєм ученого. А незабаром з'явилася в міжнародній класифікація водорість Placogeia wasseri (2013), теж названу на честь дослідника.

У 2000-му році Соломон Вассер заснував міжнародне наукове видання «International Journal of Medicinal Mushrooms» для публікацій останніх досліджень, щоб ознайомити з відкриттями світову громадськість. Пан Вассер є членом редколегій кількох міжнародних журналів з ботаніки, мікології, екології та медицини, членом кількох міжнародних та національних (Німеччина, США, Ізраїль) наукових товариств і комітетів.

Також професору Соломону Вассеру належать новаторські дослідження в галузі онкології. Він виявив і експериментально довів цілющі властивості деяких грибів, їх корисну антиоксидантну та імуностимулюючу дію, здатність знижувати холестерин. Завдяки відкриттям і розробкам Соломона Вассера лікування онкологічних захворювань вийшло на принципово новий рівень.

 

Юність учений провів у Берегові

Його захоплення біологією і почалося в  місті дитинства та юності.

Соломон Вассер народився в 1946 році в родині інтелегентів у старовинному Львові. Його батьки – родом із сонячної Одеси, а в Західній Україні опинилися після Великої Вітчизняної війни: батька Павла, майора-фронтовика направили сюди на роботу. Сім’я переїздить спочатку до Львова, де батько закінчує юридичний факультет Львівського університету, а потім родина опинилася в  Берегові. Тут і проминули дитинство та юність майбутнього вченого.

Однак юристом, як батько, Соломон стати не забажав, оскільки був закоханий в унікальну закарпатську природу, у її невичерпне багатство і розмаїття. І мабуть, саме тому в 1964 році він вступив на біологічний факультет Ужгородського держуніверситету.

Спеціалізувався на кафедрі систематики і морфології рослин. А згодом вирішив стати мікологом, дослідником грибів: адже достатньо лише раз побувати в карпатському лісі восени, щоб зрозуміти: це справжнє царство грибів, їх нескінченна різноманітність викликає подив і захоплення. Цікаво, що в університеті в той час була відсутня підготовка за спеціальністю «мікологія», тому завідувач кафедрою Василь Комендар спеціально звернувся в Інститут ботаніки АН УРСР, тож науковим керівником Вассера в 1967 році стала агариколог М. Я. Зерова, відомий фахівець із вивчення родини шампіньойнів.

Згодом, завдяки своїм природним здібностям, невичерпній енергії і працьовитості, Соломон Вассер робить блискавичну наукову кар’єру. У 1969 році він закінчив УжДУ і вступив до аспірантури відділу мікології Інституту ботаніки. У цей час молодий дослідник бере участь у численних експедиціях по степовій зоні України. І через чотири роки на основі матеріалів експедицій написав і захистив кандидатську дисертацію. А згодом значно розширив географію досліджень, здійснивши експедиції по Сибіру, Алтаю, Далекому Сході, а також обробляв зразки, що надсилалися з колекцій США і Західної Європи.

Результатом обробки нових матеріалів стала докторська дисертація "Родина агарикових грибів Радянського Союзу", захищена в 1982 році і підсумкова монографія «Агарикові гриби СРСР», видана в 1985 році.

Вассер долучається до видання багатотомника «Флора грибів України». Результатом роботи вченого став випуск у 1980 році фундаментального тома «Агарикові гриби». Тут описано 205 видів грибів, серед них 43 –уперше виявлені в Україні, а 9 описані як нові для науки.

Одночасно Соломон Вассер займається розробками в новій для України галузі – промислове культивування грибів. Досягнення відділу мікології впроваджувалися в практиці на базі грибівницьких колгоспів і лісгоспів, які на території України тільки зароджувалися. У 1982 році за дослідження в галузі промислового грибівництва С. Вассер нагороджений премією АН УРСР.

У 1985 році був призначений на посаду завідувача відділом альгології київського Інституту ботаніки, потім став науковим керівником гербарію інституту. На той час відділ був визнаним центром із вивчення водоростей. Тут створювали монографії та готували випуски «Визначника водоростей УРСР» — багатотомного видання, започаткованого ще в 30-ті роки. У цьому є чимала заслуга й С.П. Вассера (він був редактором 7-го випуску). Під його керівництвом і за активної участі підготовлено фундаментальне тритомне видання «Diversity Algae Ukraine», де узагальнено відомості про понад 6 тис. видів водоростей, знайдених в Україні.

За сприяння С. Вассера вдається організувати всесоюзну конференцію з вивчення водоростей. Перша відбувається в 1987 році у Черкасах, а друга, міжнародна конференція «Актуальні проблеми сучасної альгології», у 1999-му.

У 1988-1994 роках він – професор кафедри біології Київського медичного інституту, читає курси загальної біології, основи медичної генетики, керує науковими дослідженнями. У 1988 році обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР. У 1991 році за внесок у розвиток агарикології С. Вассер нагороджений премією Фонду Олександра і Хелен Сміт (США).

Найбільш відомі дослідження Соломона Вассера у співпраці з колегами – довідник «Методи експериментальної мікології» (1982) та «Довідник міколога та грибника» (1987). Досі популярною є монографія "Їстівні та отруйні гриби карпатських лісів" (1972, 1990), "Агарикові гриби СРСР" (1985), "Флора грибів України" (1992), "Їстівні та отруйні гриби Ізраїлю" (1995) та багато інших.

 

Плідна праця в Ізраїлі

У 1994 році Вассер отримує запрошення в Ізраїль, де очолив Міжнародний центр біорізноманіття та біотехнології спорових рослин і грибів в Інституті еволюції м. Хайфа (де навчаються 17 аспірантів з різних країн світу, зокрема з України). Тут він написав книгу «Їстівні та отруйні гриби Ізраїлю» (1995).

Працюючи в Ізраїлі, Соломон Вассер співпрацює з ученими України та Росії, надає їм консультативну і матеріальну підтримку, продовжує публікуватися в наукових журналах. Також залишається заступником директора Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України з питань зв’язків із зарубіжними науковими організаціями, головним редактором трьох часописів.

У 2000 році він заснував міжнародне видання «International Journal of Medicinal Mushrooms» і став його головним редактором, у 2001 організував Міжнародний конгрес з лікарських грибів у Києві; у 2003 такий же конгрес пройшов в Таїланді, а в 2005 – у США.

Учений за багато років нагромадив величезний науковий досвід, що дозволило створити оригінальний комплексний підхід до вивчення біорізноманіття рослин і грибів у довкіллі. У тому числі висунута гіпотеза про походження предків родини агарикових в кам'яновугільному- пермському періодах на території сучасних Південно-Східної Азії і Меланезії.

 

Цілющі гриби з глибин Мертвого моря

А першою науковою сенсацією стало відкриття спільно з ізраїльськими колегами наявності в Мертвому морі близько 70 видів вищих грибів і ооміцетів. Результати вивчення вперше опубліковані в 1998 році, а в 2004 видана монографія англійською мовою.

Уперше в Мертвому морі виявлено мікроскопічні гриби. Один з них –  науці раніше не відомий. Це відкриття зробили співробітники Інституту ботаніки НАН України доктор біологічних наук Ася Бухало та професор Соломон Вассер.

Концентрація солі у водах Мертвого моря – 340 грамів на літр. Здавалося б, жодна рослина чи жива істота не може вижити в такому концентрованому розчині, де сіль уже не розчиняється, а випадає в осад. Але вчені разом з колегами з Регенсборгского (Баварія) і Єрусалимського університетів провели дослідження, проби води брали з різних рівнів, навіть із 300-метрової глибини.

Зробити це виявилося непросто. Однак потрібне устаткування знайшлося в Єрусалимському університеті: на кінці спеціального зонда в потрібний момент відкривалася "кришка" і "стакан" заповнювався водою. Уже в Києві вчені зробили посів і почали  чекати, чи виростуть на цьому "полі" гриби. І вони виросли. І їх виявилося цілих 22 види! Причому один із них став справжньою сенсацією, адже не був раніше відомим!

Знахідку представили світовій науковій спільноті на VI Міжнародному мікологічному конгресі в Єрусалимі. Виявляється, що не тільки для фундаментальної науки цікаві ці гриби. Використовуючи їх, можна розвивати новітні біотехнології, скажімо, з очищення засолених грунтів.

Працюючи в Ізраїлі, Соломон Павлович зацікавився ще однією науковою та прикладною сферою мікології – дослідженнями лікарських властивостей грибів.

 

Ліки від раку буквально ... під ногами

Ще в 60-ті роки минулого століття в результаті дослідів на мишах було доведено, що активні речовини, отримані з деяких видів грибів, можуть допомогти в боротьбі з саркомою. Одним із найвідоміших сучасних дослідників, що працюють в цьому напрямку, вважається доктор Соломон Вассер.

У професійній медичній літературі згадуються корисні властивості близько 700 видів грибів. На світовому ринку лікарських препаратів можна знайти близько 2.000 найменувань ліків, у яких використовуються гриби, а їх річний обсяг продажу становить 16 мільярдів доларів на рік. На сьогодні "зірками" медицини вважаються гриби шиітаке, майтаке (мейтаке), бразильський агарік, геріцій гребінчастий і опеньок зимовий.

Соломон Вассер і його колеги виявили в одному з грибів елементи, що пригнічують активність білка, відповідального за запалення, а також розвиток деяких видів раку. Учені запропонували використовувати ці речовини при лікуванні раку грудей і простати.

Пізніше науковці, вивчивши гриб Cyathus striatus, прийшли до висновку, що активні речовини, які містяться в цьому виді грибів, можуть бути корисні при боротьбі з одним з найнебезпечніших видів онкозахворювання – раку підшлункової залози.

Доктор Вассер зазначає, що на відміну від хіміотерапії і променевої терапії, препарати з грибів не отруюють організм людини: вони активують "природних кілерів" – лейкоцити –і стимулюють імунну систему на боротьбу з раком.

Це не єдина робота доктора Вассера, присвячена корисним властивостям грибів. Зокрема, вчений виявив, що гливи звичайні, які можна зустріти в лісах багатьох країн, можуть допомогти в боротьбі з "поганим" холестерином LDL, а тремела звивиста містить активні речовини, що допомагають в боротьбі з діабетом.

Лабораторія Соломона Вассера протягом останніх років співпрацює з ізраїльською компанією Mycolivia, яка спеціально вирощує цілющі гриби в Східному Китаї, грунтуючись на дослідженнях вченого. А провідні ізраїльські вчені створюють високоякісні препарати, здатні боротися з раком і підтримувати онкохворих під час променевої та хіміотерапії.

Розповідають, що під час прогулянок по парку Хайфського університету професор Вассер знайшов шість видів грибів, раніше не відомих науці! Хоча сам вчений не рекомендує людям, що не мають спеціальних знань, самостійно шукати і збирати цілющі гриби. Адже дуже легко їх переплутати з отруйними "близнюками".

Утім, наскільки мені відомо, у науковця є багато рецептів страв, які можна приготувати з грибів, що ростуть на Закарпатті. Зокрема, один з найулюбленіших грибів Соломона Вассера – цілком їстівний мухомор Цезаря. А ще він радить бажаючим зберегти своє здоров'я та довголіття, поступово переходячи з м'яса на гриби. Це і корисніше, і часом навіть смачніше!

"Такі гриби, як портобелло (шампіньойн), гливи, найкраще смажити і їсти як звичайні відбивні. Якщо гриб великий – то відбивна практично готова. Слід лише ретельно обсмажити з обох сторін! Також з грибів готують  прекрасні супи та соуси. А якщо приправити з вершками, та зі сметаною, то виходить дуже-дуже смачно!" – ділиться наш земляк Соломон Вассер.

 

Олександр Ворошилов